Кібератаки в Україні: зростання на 70% та як захистити бізнес у 2025 році

У 2024 році Україна зіштовхнулася з безпрецедентним сплеском кіберзагроз. За даними CERT-UA, лише за рік фахівці опрацювали 4315 інцидентів — майже на 70% більше, ніж роком раніше. Цей приріст важко назвати випадковим: атаки стають дедалі більш цілеспрямованими, а хакери все частіше б’ють по найвразливіших точках — від органів влади та сектору оборони до енергетики й телекомунікацій.

Під прицілом перебувають не лише державні структури. Український бізнес також щоденно відчуває тиск хакерів: комерційні компанії стають жертвами фішингу, викрадення даних і саботажу ІТ-систем. Для зловмисників будь-яка організація — потенційне джерело чутливої інформації або інструмент дестабілізації.

Мета атакувальників очевидна: викрасти дані, паралізувати роботу критичної інфраструктури та бізнес-сервісів, завдати максимальних збитків. Найпоширеніші інструменти — шкідливе ПЗ, масові фішингові розсилки та компрометація облікових записів. Але за сухою статистикою ховається головне: кожна атака — це прямий виклик безпеці держави, компаній і суспільства загалом.

Чому кібератаки зростають такими темпами, які саме методи використовують хакери та що сьогодні справді працює для захисту цифрового периметру — про це розповімо далі, з акцентом на реальні тренди й практичні рішення.

Перш ніж заглиблюватися в технічні деталі, важливо зрозуміти одну просту річ: шкідливе ПЗ — це не тільки «віруси минулого». Нині це складні, модульні інструменти, які можуть непомітно перебувати в мережі місяцями, перехоплювати дані, шифрувати сховища та перетворювати звичайну робочу станцію на плацдарм для масштабної атаки. Розберемося, як саме працює ця загроза, чому вона така ефективна і що конкретно може зробити бізнес, щоб мінімізувати ризик.

Сучасне malware — це не просто «файл, який ламає комп'ютер». Це екосистема: рансомваре, бекдори, трояни для крадіжки даних, шпигунські модулі, завантажувачі (downloaders), кейлоггери та цілий набір допоміжних модулів (шифрувальники, інструменти обходу виявлення, розширення привілеїв). Часто зловмисники комбінують кілька типів: спочатку тихо проникають і збирають дані, а потім запускають руйнівне навантаження.

Як malware потрапляє в мережу — реальні шляхи доставки

• Через фішингові вкладення і посилання — користувач відкриває DOC/PDF/ZIP або переходить за посиланням, спрацьовує вразливий макрос або завантажується завантажувач.
• Експлуатація вразливостей у програмах та сервісах — незахищені сервери, RDP, VPN, веб-додатки.
• Через нелегітимні інсталятори/піратське ПЗ — завантажувачі з компрометованих сайтів або торрент-трекерів.
• Постачальники та партнери — компрометація постачальника з подальшим проникненням у інфраструктуру клієнта (supply-chain).
• Фізичний доступ — заражені USB-накопичувачі, обладнання в офісах чи на об'єктах.

Наглядний приклад:

Мале виробниче підприємство отримує PDF-звіт від «партнера». Менеджер завантажує та відкриває файл — у документі прихований завантажувач, який використовує стару вразливість у версії Acrobat на комп’ютері бухгалтера. Завантажувач встановлює бекдор і передає контроль. Зловмисник проникає в мережу, збирає бази клієнтів та облікові дані, а потім запускає шифрувальник на серверах обліку — простої та відновлення з бекапів займають тижні, компанія втрачає клієнтів і гроші.

Чому це особливо небезпечно для України зараз

• Цільові атаки на критичну інфраструктуру та держструктури підвищують комерційну активність зловмисників, і методи переходять у бізнес-сектор.
• Під час війни цінність інформації зростає — атакувальники готові витрачати ресурси на підроблені ланцюжки доставки та кастомні експлойти.
• Наявність застарілого ПЗ та недостатня сегментація мережі роблять багато компаній легкою здобиччю.

Ознаки зараження — на що звернути увагу

• Незвична активність процесора/мережі на робочих станціях у неробочий час.
• Необґрунтовані з’єднання із зовнішніми IP-адресами.
• Користувачі скаржаться, що не можуть увійти в систему або бачать змінені файли.
• З’являються нові облікові записи адміністраторів без пояснень.
• Бекапи не запускаються або пошкоджені.

Фішинг — це не просто «листи з підозрілими посиланнями». Це одна з найпростіших і найдешевших для зловмисників технік, яка при цьому регулярно виявляється успішною. Адже вразливість, на яку б’ють хакери, — людський фактор. Навіть найсучасніші системи захисту не допоможуть, якщо співробітник сам передасть пароль, завантажить шкідливе вкладення або введе дані на підробленому сайті.

Як бачимо, ситуація стає дедалі складнішою: атаки еволюціонують, зловмисники використовують усе більш різноманітні інструменти, а загрози зачіпають і державу, і бізнес. Але це лише один бік медалі. Щоб зрозуміти повну картину, важливо оцінити не лише самі інциденти, а й те, як розвивається ринок кібербезпеки в Україні. Тут ми стикаємося одночасно з позитивними тенденціями — зростанням обізнаності, міжнародною підтримкою та цифровізацією, — і з серйозними викликами: браком системного фінансування, фрагментацією ринку та прогалинами в законодавстві. Саме це поєднання й формує реальне майбутнє галузі.

Унікальний досвід протистояння повномасштабній кібервійні

З початку повномасштабного вторгнення Україна стала мішенню масових атак на мережі критичної інфраструктури, телекомунікаційні та фінансові системи. Це призвело до безпрецедентного зростання рівня обізнаності про кіберзагрози. Досвід, який Україна накопичила в реальних умовах кібервійни, має унікальну цінність і стає предметом інтересу міжнародних партнерів. Сьогодні він розглядається як практична база для обміну знаннями та побудови стійких систем безпеки в інших країнах.

Цифрова трансформація та зростання попиту на захист

Триваюча цифровізація державних сервісів і бізнес-процесів у приватному секторі формує постійний попит на рішення у сфері кібербезпеки. Чим більше функцій держави та бізнесу переходить в онлайн, тим сильнішою стає необхідність захищати дані, транзакції та сервіси від атак.

Міжнародна підтримка та грантові програми

Іноземні держави й організації проявляють значний інтерес до зміцнення української кібербезпеки.

Наприклад:

• USAID виділило $38 млн допомоги, з яких у 2024 році $500 тис. спрямовано безпосередньо українським ініціативам.
• Європейський Союз надав $10 млн грантової підтримки у співпраці з естонською E-riigi Akadeemia Sihtasutus для зміцнення національної кіберстійкості.

Ці проєкти допомагають закривати критичні прогалини та забезпечують стабільний розвиток сектора.

Недостатнє системне фінансування

Попри високий попит, ринок страждає від відсутності стійкого фінансування. Військові ризики та низька інвестиційна привабливість ускладнюють довгострокові вкладення, а багато компаній обмежені в ресурсах для розвитку та впровадження комплексних заходів кіберзахисту.

Фрагментація ринку та конкуренція між стартапами

Український ринок кібербезпеки активно поповнюється новими стартапами, але між ними рідко складається кооперація. Відсутність консолідації у кластери та об’єднані екосистеми уповільнює формування єдиної галузевої інфраструктури.

Неповноцінне правове регулювання

Національне законодавство у сфері кібербезпеки поки що не повністю відображає міжнародні практики. Це стримує розвиток культури кіберзахисту як у державному, так і у приватному секторі. Зокрема, вимоги кібербезпеки до об’єктів критичної інфраструктури залишаються частковими та непослідовними, що створює прогалини у захисті найуразливіших напрямів.

Ми бачимо, що ринок кібербезпеки розвивається у умовах контрасту: одні фактори його просувають, інші — стримують. Але за всіма цими тенденціями стоїть головне питання — які технології реально допомагають захищатися прямо зараз? Адже саме вони стають щитом для держави та бізнесу, визначають стійкість до атак та формують новий стандарт цифрового захисту.

Вибуховий ріст ринку

З початку повномасштабного вторгнення ринок хмарної безпеки в Україні виріс утричі та досяг позначки 1,7 млн доларів США. Цей стрибок пояснюється одразу кількома факторами:

• Міжнародна технічна допомога (МТД): значна частина рішень надається державним органам безкоштовно, але після закінчення війни ці послуги перейдуть на комерційну основу, що призведе до подальшого збільшення обсягів ринку.
• Світовий тренд: у 2023 році глобальні витрати на публічні хмарні сервіси склали 592 млрд доларів США (Statista, Gartner). Україна рухається у тому ж напрямку, хоч і з поправкою на воєнні обставини.

Чому бізнес переходить у хмару

• Ризики пошкодження ІТ-інфраструктури всередині країни під час обстрілів змусили компанії масово переносити дані та сервіси у хмару.
• Регуляторна підтримка: Національний банк України офіційно дозволив фінансовим установам виносити критичні дані за межі країни, що відкрило шлях для розширення хмарних провайдерів.
• Гнучкість та стійкість: хмарні рішення дозволяють бізнесу та державним органам продовжувати роботу навіть при фізичному пошкодженні локальних дата-центрів.

Лідери хмарного ринку України

• Amazon Web Services (20,4%) — найбільший міжнародний гравець.
• De Novo (17,3%) — український провайдер з акцентом на корпоративний сектор.
• GigaCloud (16,3%) — один із лідерів локального ринку.
• Google Cloud (15,5%) — активно розширює присутність.
• MS Azure, Baltneta, Atman та інші (26,5%) — міжнародні компанії, що пропонують інфраструктурні та SaaS-рішення.
• Ucloud, Парковий та інші українські компанії (близько 4%) — нішеві локальні гравці.

Технології та рішення у центрі уваги

Головний напрям у хмарній безпеці — це контроль доступу, моніторинг загроз та захист даних. На перший план виходять міжнародні лідери, такі як Zscaler, які пропонують моделі Zero Trust, що забезпечують захист від атак при доступі до корпоративних ресурсів з будь-яких точок світу. Рішення такого рівня допомагають компаніям мінімізувати ризики витоків, контролювати трафік та запобігати компрометації даних у розподілених середовищах.

Технології та рішення у центрі уваги: роль Zscaler

Одним із ключових гравців, який задає тон у хмарній безпеці, є Zscaler. Ця компанія стала світовим лідером у сегменті Zero Trust Security та пропонує комплексні рішення, що ідеально відповідають сучасним викликам в Україні.

Чому Zscaler важливий саме зараз:

• Zero Trust-модель: в умовах постійних атак не можна довіряти жодному з’єднанню. Zscaler будує захист на принципі «нікому не довіряй, усе перевіряй», забезпечуючи суворий контроль доступу до ресурсів.
• Захист розподілених команд: під час війни та масового переходу на віддалену роботу співробітники підключаються з різних точок світу. Zscaler забезпечує безпечний доступ без необхідності використовувати вразливі VPN.
• Інтегрований захист трафіку: рішення компанії фільтрують увесь інтернет-трафік, запобігаючи завантаженню шкідливих файлів, блокуючи фішингові сайти та захищаючи поштові сервіси.
• Масштабованість і гнучкість: хмарна архітектура дозволяє підключати тисячі користувачів за лічені години, що особливо актуально для компаній і державних органів, які в екстреному порядку мігрують у хмару.

Приклади застосування Zscaler в Україні:

• Банківський сектор використовує рішення компанії для забезпечення безпечного доступу до даних після дозволу НБУ переносити системи за межі країни.
• Державні структури застосовують хмарну фільтрацію та моніторинг трафіку для захисту критичних комунікацій від фішингових атак.
• Комерційний бізнес отримує інструмент для безпечної інтеграції з міжнародними партнерами, мінімізуючи ризик витоків під час спільної роботи.

У найближчі роки саме сегменти мережевої безпеки та захисту кінцевих точок стануть локомотивами ринку. За прогнозами, до 2029 року вони зростуть у середньому на 70%:

• Мережева безпека — з 46,3 млн доларів у 2024 році до 75,7 млн доларів у 2029 році.
• Безпека кінцевих точок — з 7,1 млн доларів до 13,2 млн доларів.

У світовому контексті масштаби ще більш вражаючі: лише ринок мережевої безпеки у 2024 році оцінюється в 24,9 млрд доларів США, і ця цифра продовжує зростати.

Мережева безпека: фундамент захисту

Сучасні компанії працюють в умовах розподілених мереж, підключають до них віддалених співробітників і хмарні сервіси. Це суттєво розширює периметр і вимагає комплексного підходу. Основні напрями включають:

• Розширене запобігання мережевим загрозам (IPS/IDS).
• Next-Generation Firewalls (NGFW) для інтелектуальної фільтрації трафіку.
• Системи виявлення аномалій для ідентифікації прихованих атак.
• Контроль доступу до мережі (NAC) і концепція Zero Trust Network Access.
• Пом’якшення наслідків DDoS-атак.
• Уніфіковане управління загрозами (UTM).

Ці рішення дозволяють не лише запобігати вторгненням, а й підтримувати стійкість сервісів навіть під час масованих атак.

Кінцеві точки: нова лінія оборони

Кожен пристрій, підключений до корпоративної мережі, стає потенційною вразливістю. Тому сегмент endpoint security сьогодні розвивається особливо динамічно.

Топ-4 тренди у захисті кінцевих точок:

• Еволюція Zero Trust — недовіра до всіх з’єднань за замовчуванням.
• EDR/XDR-платформи — розширене виявлення та реагування на загрози.
• Використання штучного інтелекту для автоматичного аналізу активності пристроїв.
• Безпека SD-WAN — захист розподілених мереж із урахуванням віддаленого доступу.

SentinelOne як драйвер сегмента endpoint security

Серед ключових рішень на ринку варто виділити SentinelOne, одну з найпередовіших платформ для захисту кінцевих точок. Її особливості:

• Автоматизація реагування: платформа не просто фіксує загрозу, а самостійно ізолює заражений пристрій і запускає відновлення.
• Інтеграція EDR та XDR: захист охоплює не лише кінцеві точки, а й сервери, контейнери, хмарні середовища.
• ШІ-аналіз: поведінкова аналітика дозволяє блокувати атаки ще до того, як вони завдають шкоди.
• Гнучкість для бізнесу: рішення масштабується від малого бізнесу до великих підприємств і держструктур.

Штучний інтелект поступово перетворюється на центральну технологію кіберзахисту. За прогнозами, до 2033 року світовий ринок рішень із використанням ШІ досягне 163 млрд доларів США, причому основними драйверами стануть сегменти мережевої безпеки (134 млрд) і захисту кінцевих точок (60 млрд). Хмарна безпека та безпека застосунків також зростатимуть, хоча й помірнішими темпами — до 27 млрд доларів у сукупності.

В Україні тренд лише формується. Спеціального законодавства у сфері ШІ поки немає, однак уже діють рекомендації так званого «м’якого права», які задають орієнтири для впровадження технологій. Міністерство цифрової трансформації запустило пілотні ініціативи, включно з Декларацією про відповідальне використання ШІ, що можна розглядати як важливий крок до створення системного підходу та підготовки до гармонізації норм у рамках євроінтеграції.

Головна перевага ШІ у кіберзахисті — це здатність автоматизувати рутинні завдання. Машинні алгоритми можуть самостійно відстежувати порушення й аномалії, миттєво реагувати на загрози та таким чином знижувати навантаження на спеціалістів. Це забезпечує економічну ефективність і дозволяє уникати людських помилок, які досі залишаються однією з головних причин інцидентів. Використання ШІ також прискорює усунення атак: системи аналізують поведінку в реальному часі та блокують шкідливу активність ще до того, як вона переростає в масштабний інцидент.

Але разом із перевагами з’являються й нові виклики. Кіберзлочинці все активніше використовують ШІ для вдосконалення атак — від генерації правдоподібних фішингових листів до розробки складнішого шкідливого ПЗ. Результат роботи алгоритмів безпосередньо залежить від якості даних, а це означає, що неповні або викривлені вибірки можуть призвести до хибних спрацювань і навіть пропуску загроз. Крім того, відсутність чітких правових рамок створює ризики зловживань і несправедливого таргетингу користувачів чи організацій.

Для України використання ШІ в кібербезпеці — це не лише можливість посилити захист, а й стратегічний фактор конкурентоспроможності. В умовах протистояння державі-агресору надзвичайно важливо розвивати сучасні технології, щоб не поступатися у темпах впровадження інновацій. Найбільший потенціал тут проглядається в сегментах мережевої безпеки та endpoint protection, де поведінковий аналіз і автоматизація процесів здатні радикально підвищити стійкість систем до загроз.

Сьогоднішні реалії показують: кібератаки більше не є поодинокими випадками, а перетворилися на щоденну загрозу для державних структур, критичної інфраструктури та бізнесу будь-якого масштабу. Ми бачимо, як стрімко зростають масштаби атак, як зловмисники використовують нові технології, зокрема штучний інтелект, і як кожна компанія опиняється під постійним тиском з боку кіберзлочинців. У такій ситуації покладатися на застарілі методи захисту або відкладати вирішення питань безпеки — означає свідомо наражати на ризик майбутнє свого бізнесу.

Щоб протистояти цій реальності, потрібні не лише сучасні технології, а й досвідчені фахівці, які вміють інтегрувати їх в єдину систему захисту. Саме тому ми пропонуємо нашим клієнтам повний спектр послуг: від комплексного аудиту кібербезпеки до впровадження найкращих рішень світового рівня для захисту мереж, кінцевих точок, хмарних сервісів і застосунків. Наші сертифіковані експерти допоможуть вам вибудувати систему захисту так, щоб вона відповідала міжнародним стандартам, враховувала особливості вашої галузі й реально працювала проти загроз, а не лише існувала «на папері».

Якщо ви хочете провести аудит безпеки, впровадити новітні технології та підібрати оптимальне рішення для захисту одного чи кількох рівнів інфраструктури — звертайтесь до нас. Ми не просто продаємо програмне забезпечення, а стаємо вашим партнером у забезпеченні цифрової стійкості. З нашою допомогою ви зможете не лише мінімізувати ризики, а й отримати впевненість у тому, що ваш бізнес захищений від найактуальніших кіберзагроз сьогодення.

Хочете отримати повний чек-лист із пріоритетами, практичними рекомендаціями та готовими рішеннями під ваш бізнес?
Залиште заявку прямо зараз — і наші сертифіковані спеціалісти допоможуть провести експрес-аудит, визначити слабкі місця та підібрати оптимальні інструменти для захисту вашого периметра.